- завербований
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до завербувати. || завербо́вано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. завербо́ваний, -ного, ч.; завербо́вана, -ної, ж. Людина, яку завербували, яка завербувалася.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.